Терапія болю методом сухої голки

2. Протокол введеня голок у мʼязи

3. Підбір голки

4. Небезпечні зони для введення голки

Теорія – 4 академ. години

2. Протокол маркування та введення голки як методу терапії в:

– трапецієподібний мʼяз (верхній, середній, нижній);

– ромбоподібний (великий, малий);

– надостьовий;

– мʼяз-підіймач лопатки;

– найширший мʼяз спини;

– великий, малий грудний;

– розгиначі хребта.

2. Протокол маркування та введення голки як методу терапії в:

– дельтоподібний мʼяз (передній, задній, середній);

– великий, малий круглий;

– підостьовий;

– двоголовий, триголовий;

– плечо-променевий.

3. Протокол маркування та введення голки як методу терапії в:

– великий сідничний, малий, середній;

– квадратний мʼяз;

– грушоподібний;

– двоголовий;

– мʼяз-напружувач фасції;

– литкові;

– камбалоподібний;

– клубо-поперековий;

– передній великогомілковий;

– довгий мʼяз-розгинач пальців

– післяопераційних швів;

– контрактур;

– деструкції м’язів;

– фантомного болю.

2. Протокол маркування та введення голки; анатомічні орієнтири опрацювання м’язів, задіяних при даних видах патологій:

– м’язів спини та тулуба;

– верхніх кінцівок;

– нижніх кінцівок;

– шиї та обличчя.

– інсульту;

– хвороби Паркінсона;

– бруксизму;

– невралгії трійчастого нерва;

– невриту обличчя;

– ДЦП;

– тунельного синдрому.

2. Протокол введення голок, в ключові  м’язові групи та їх роль у терапії неврологічних розладів, підходи до відновлення:

– м’язів верхіх кінцівок;

– м’язів нижніх кінцівок;

– паравертебральної групи;

– м’язів шиї та голови.

2. Протокол маркування та введення голки зі застосуванням апарату

Практика – 2

Практика – 10 академ. годин